пятница, 13 ноября 2015 г.

Досвід роботи. Інтерактивні методи роботи як засіб активної роботи на уроках

Відділ освіти
Жмеринської РДА


Тема досвіду:

Інтерактивні методи роботи
як засіб
активної роботи на уроках



             Підготувала:
Мацюх Людмила Віталіївна
вчитель англійської мови
Біликовецького НВК І-ІІ ст. - ДНЗ






                                          

Зміст
       1. Анотація досвіду________________________________1
       2.Опис змісту досвіду:_____________________________4
1. Вступ_____________________________________________4
2. Основна частина___________________________________5
2.1 Інтерактивні технології як  метод формування й розвитку мов­леннєвої компетенції__________________________________________5
2.2 Комунікативні ігри на уроках іноземної мови___________8
2.3 Рольова гра як метод підвищення мотивації при вивченні
      англійської мови ___________________________________8
2.4 Ситуації реального спілкування. (Моделювання ситуацій)_9
2.5 Проектна технологія  як засіб розвитку творчої особистості _ 9
2.6 Робота в групах _____________________________________10
а)  «Розминка», «Пінг-понг», «Ланцюжок», «Мікрофон» ______12
б) Змагання, конкурс, вікторина___________________________12
в) « Дуель» ____________________________________________12
г)  «Реклама» __________________________________________12
д)«Наосліп» ___________________________________________13
2.7 Асоціація___________________________________________13
2.8 Презентації як метод підготовки до комунікації __________13
3.Висновки ___________________________________________15
4.Література __________________________________________16
3.Додатки _________________________________________17
    4. Відкриті уроки:___________________________________18
4.1. Речі у класі. Урок формування навичок говоріння ______ 19
4.2.  Мій день народження. Вечірка ______________________24
    5. Виховні заходи __________________________________ 30
5.1.Урок-гра «English is fun» __________________________31
5.2 Cinderella _______________________________________34
5.3 Сценарій української народної казки «Колобок» ______41
АНОТАЦІЯ
досвіду роботи вчителя англійської мови
Біликовецького НВК І-ІІ ст. – ДНЗ
Мацюх Людмили Віталіївни

Тема досвіду: «Інтерактивні форми роботи як засіб активної діяльності на уроках»  
Автор досвіду:   вчитель англійської мови Біликовецького НВК І-ІІ ст. –ДНЗ,
                             Мацюх Людмила Віталіївна, 1984р.н., освіта- вища,
                                                                                                     І кв.к. – 2011р.
Педагогічний стаж: 13 років
Адреса досвіду:  Біликовецький  НВК І-ІІ ст. –ДНЗ, с. Біликівці, вул. Шкільна, Жмеринський район, Вінницька область

Актуальність досвіду полягає в тому,що  сучасний етап розвитку України характери­зується розширенням та якісними змінами міжнародних зв'язків нашої держави, тому сучасна  люди­на повинна володіти  знаннями  не однієї, а кількох інозем­них мов як важливого засобу міжкультурного спілкування, тому комунікативна спрямованість навчального процесу є головною складовою сучасної те­орії навчання, а сучасна педагогіка відмовляється від твердого «авторитарного керування», де учень є «об'єктом» навчальних впливів, і пе­реходить до системи організації підтримки і стимулювання самостійної пізнавальної діяльності об'єкта навчання та створення умов для творчості й співробітництва. На це спрямована ідеологія інтерактивного навчання, яке дозволяє учням стати інши­ми — вільними, розкріпаченими, оптиміс­тично налаштованими, готовими до подолан­ня труднощів життя, стійкішими до стресів.
Сьогодні у стінах НВК учням надаються широкі можливості для опанування основами наук, багатством національної та світової культури, створено умови
для вільного і гармонійного розвитку та індивідуального самовдосконалення.
Ведуча педагогічна ідея досвіду:
особистісне зростання кожного учня;
інтелектуальний розвиток учнів;
духовний розвиток учнів;
удосконалення пізнавальних та творчих умінь і навичок учня;
реалізація творчих здібностей вихованців;
досягнення успіху у справі;
професійна визначеність кожного випускника.

Технологія досвіду.
   Прагну працювати творчо,  самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін. І вірю, що   успіх приходить лише до того, хто його прагне, хто вміє максимально використати все найкраще із власних внутрішніх ресурсів.   

Результативність досвіду.                
В роботі вважаю головним   відповідальне та самокритичне ставлення до обраноїсправи .Головне любити дітей,  підтримувати їх, ставити себе на їхньому місці. Тому, відносини з дітьми будую на принципах доброзичливості, співтворчості і пам’ятаю, що вчитель може допомогти дітям розвинути власні здібності, пробудити творчі сили, пізнати життя людини.
        Усвідомлюючи, що вчитель є для підростаючого покоління духовним посередником між суспільством і дитиною,дитиною і сім’єю,  прагну створити сприятливі умови для формування особистості, внести необхідні корективи у процес виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім’ї , соціуму.       Розуміючи важливість роботи вчителя, а особливо вчителя англійської мови, відповідально виконую свої обов’язки, докладаю всіх зусиль, щоб навчання учнів відбувалось в атмосфері добра і любові, взаємодопомоги і взаємоповаги, доброзичливості та толерантності.
     У своїй діяльності використовую різноманітні традиційні та нетрадиційні форми педагогічної роботи - головне, щоб вони давали бажаний результат.
Використання інтерактивних технологій — це  засіб для досягнення такої атмосфери у класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню, та доброзичливості, дає можливість дійсно ре­алізувати особистісно- орієнтоване навчання. Слід пам'ятати і слідувати вислову Бенджаміна Франкліна: "Tell me and Ill forget, teach me and Ill remember, involve me  and Ill  learn ".


Вступ
«Стався до дітей так,
 як хочеш, аби вони ставились до тебе.
Не примушуй яблуню родити груші,
 бо не дитина для школи,
а школа для дитини»

"Якщо людина щодня робитиме свою справу,
 попри все, життя зміниться на краще.
 А сухе дерево, якщо його поливати щодня, зацвіте"
  
Учителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, учитель – це не тільки Божий дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям. Чи можна було обрати іншу професію? Так, можна. Але попри всі невдачі, які супроводжували мене ще при вступі у педагогічне училище, я все таки виборола професію педагога і жодного разу про це не пожалкувала.  Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для моєї єдиної великої країни  України. Я почуваюся щасливою, коли в дітей загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячій голівці народжуються ідеї, коли учень з радістю поспішає вранці до школи, - я щаслива!!! Увесь час пам’ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому. Томузамаюся самоосвітою, намагаюся йти у ногу з часом, цікавлюся усіма сучасними новинками,  володію комп’ютером, танцюю, співаю, малюю, вишиваю, займаюся садівництвом та благоустроєм, беру участь у житті села, постійно тримаю руку на пульсі сучасності. Звичайно, це нелегко. Постійно відчуваю підтримку й взаєморозуміння з боку рідних ,друзів, батьків учнів, своїх випускників та громади села. Це так важливо!
             В народі кажуть, що письменник живе в своїх книжках, скульптор – у створених ним скульптурах, а вчитель у думках і справах своїх учнів. Я намагаємось, щоб мої учні з почуттям вдячності згадували  школу .
        
Пізнати і навчити дитину у цій складній справі немає готових рецептів. Але вважаю, що насамперед треба зрозуміти дитину як особистість, розгледіти її індивідуальні особливості.  Навчаючи дітей - навчаюся сама. Тому успіх своєї педагогічної праці вбачаю усамоосвіті, самовихованні, у  постійному спілкуванні з дітьми,у спілкуванні з батьками,  у взаємній любові вчителя і учня, у вмінні "запалити" дітей до роботи.Вчитель – це особа, яка має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства- душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним , з одного боку, моральні цінності, створенні, вистражданні протягом століть, з другого - багатство народу, його майбутнє, його надія – молоде покоління, вчитель творить найбільше багатство суспільства – Людину…
        Загальновизнано, що в школі потрібний не  «керівник», а «наставник», товариш, умілий помічник, здатний зрозуміти окремого учня і цілий клас. Ще В.Сухомлинський вважав,що саме від педагога залежить, чим стане серце дитини - «ніжною квіткою чи засушеною корою». 
       Вважаю, що завдання вчителя – допомогти учневі знайти себе в житті; пробудити чи розвинути в дитині те творче зернятко, яке є в кожному, бо закладене там природою. Моя діяльність,  як вчителя,  спрямована на розвиток неповторної індивідуальності дитини, висококультурної  особистості, формування в неї творчого потенціалу, прагнення до самопізнання, саморе

                                                   Основна частина
 1.Інтерактивні технології як  метод формування й розвитку мов­леннєвої компетенції
  Сучасний етап розвитку України характери­зується розширенням та якісними змінами міжнародних зв'язків нашої держави, інтер­націоналізацією всіх сфер суспільного жит­тя. Інтеграція України у світову спільноту потребує досконалості володіння іноземни­ми мовами. У період упевненого переходу України до відкритого демократичного сус­пільства іноземна мова набуває пріоритет­ного значення в різних сферах діяльності людини. Життя вимагає від сучасної люди­ни знання навіть не однієї, а кількох інозем­них мов як важливого засобу міжкультурного спілкування. В Україні вивчається понад 15 іноземних мов, провідне місце серед яких займає англійська. Вивчення англійської мови сприяє значною мірою всебічному розвитку особистості, оскільки створює умови для вільного спілкування, відкриває для людини доступ до скарбниць світової культури.
      Комунікативна спрямованість навчального процесу є головною складовою сучасної те­орії навчання. Від учителя необхідне оволо­діння комунікативною методикою навчан­ня іноземних мов, яка розглядає навчальну діяльність на уроці як діяльність спілкуван­ня. Сучасна педагогіка відмовляється від твердого «авторитарного керування», де учень є «об'єктом» навчальних впливів, і пе­реходить до системи організації підтримки і стимулювання самостійної пізнавальної діяльності об'єкта навчання та створення умов для творчості й співробітництва. На це спрямована ідеологія активного навчання, яке дозволяє учням і студентам стати інши­ми — вільними, розкріпаченими, оптиміс­тично налаштованими, готовими до подолан­ня труднощів життя, стійкішими до стресів.
     Поняття «інтерактивність», «інтерактив» переймані з англійської мови: inter — поміж, серед, взаємо, асt — діяти, отже, іnterаctвзаємодіяти. Інтерактивність у навчанні можна пояснити як взаємодію учнів, пере­бування їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії.                                                        
      Навчання не можна звести до запам'ятовування. Учні не здатні ковтати інформацію, їм потрібен час, щоб засвоїти її. Учитель не може зробити розумову працю за учнів, тільки вони здатні поєднати те, що чують і бачать, у значуще ціле. Без можливості обговорювати, ставити питання, опрацьовувати й навіть навчати іншого реальне засвоєння не відбувається Це і є нормальний процес пізнання світу. Тут у пригоді стануть енциклопедії, статис­тичні збірники, монографії, висловлювання авторитетних людей, преса, телебачення, підручники, спеціальні видання.
      Саме інтерактивні технології викладення іноземних мов створюють необхідні перед­умови як для формування й розвитку мов­леннєвої компетенції учнів, так і для формування вмінь приймати колективні та індивідуальні рішення з метою виховання активних громадян суспільства.
Розглянемо декілька методичних прийомів організації інтерактивного навчання, роз­роблені науковцями та методистами вищої освіти для активізації пізнавальної діяль­ності, креативного мислення та оператив­ності прийняття рішень:
індивідуальна робота;
парна робота;
групова і робота в команді;
Інтерактивні технології передбачають організацію кооперативного навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові, кожний член групи вносить унікальний вклад у спільні зусилля, зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи.
   Які сильні сторони інтерактивних методів навчання? Перш за все – підвищення “ККД” процесу засвоєння інформації. За даними американських вчених, під час лекції учень засвоює всього лиш 5% матеріалу, під час читання – 10%, роботи з відео/аудіоматеріалами – 20%, під час демонстрації – 30%, під час дискусії – 50%, під час практики – 75%, а коли учень навчає інших чи відразу застосовує знання – 90%.                                                                         
             Як бачимо, пасивні методи навчання (коли учень лише засвоює та відтворює інформацію) мають на рівень (в 5-10 разів!) нижчу ефективність, ніж активні та інтерактивні.
Завдяки ефекту новизни та оригінальності інтерактивних методів при правильній їх організації зростає інтерес до процесу навчання.
Інтерактивна технологія передбачає органі­зацію кооперативного навчання, коли інди­відуальні завдання переростають у групові. Груповим є навчання, коли  учні  пра­цюють разом, у парах чи невеликих групах, спільно розв'язують проблему, аналізують спільну тему або приходять до порозуміння заради створення нових ідей.
     Завдання сучасної школи — на­вчити учнів самим планувати свою діяльність, самостійно здобувати знання. У цьому поля­гає основна відмінність традиційної школи, що переказує знання, від сучасної, яка керує знаннями. Стандарти міжнародної освіти тим і відрізняються від догматичної освіти, що в центрі демократичної школи завжди пере­буває особистість: її свобода розвитку, свобо­да думки і свобода слова. Нова програма з англійської мови для за­гальноосвітніх шкіл чітко визначає головну мету навчання іноземних мов на сучасному етапі — це формування в учнів комунікатив­ної компетенції, як в усній, так і в письмовій формах. Тому навчальний процес здійсню­ється з опорою на принципи:комунікативної спрямованості;соціокультурного спрямування;взаємопов'язаного навчання всіх видів;домінуючої ролі вправ, завдань, що під­креслюють специфіку оволодіння іно­земною мовою, тобто досягнення на­лежного рівня сформованості навичок і вмінь шляхом організації інтенсивної трудової діяльності.
За таких умов нам не обійтися без інтерактивних методів навчання, яких дуже багато. Проте, застосування таких методів залежить від виду й етапу уроку та виду мовленнєвої ді­яльності, яку ми тренуємо.
Урок не повинен бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимально (з практики) – 1-2 методи за урок. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це один з  багатьох  прийомів, які допомагають досягнути мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.
 Розглянемо деякі методи, які я використовую у своїй практичній діяльності.
1.2 Комунікативні ігри на уроках іноземної мови
Загальною ознакою гри є те, що це добровільно обрана діяльність, яка приносить задоволення, не має утилітарних цілей, є непродуктивною. Головне в іграх – вирішення поставленого завдання, дотримання правил. За характером ігрового завдання, ігри можна поділити на рухливі та дидактичні.
Дидактичні ігри можна поділити за повчальним змістом, пізнавальною діяльністю, ігровими діями та правилами, організацією дітей, за роллю вчителя.
Часто ігри співвідносяться за змістом навчання: ігри за сенсорним сприйняттям, словесні, ознайомлення з природою.
Іноді ігри співвідносяться з певним матеріалом:
·        Ігри з предметами;
·        Словесні ігри;
·        Ігри-подорожі;
·        Ігри-припущення;
·        Ігри-загадки;
·        Ігри-бесіди.
Ігри, які я найчастіше використовую на уроках:
“Криголами” ”Впіймай муху” ”Пантоміма”  “Далі, далі…” “Чарівний квадрат” ””Збери  малюнки”  “Незвичне дерево” “Карусель” “Пінг-понг”  “Ланцюжок” “Спитай мене, спитай себе”




1.3 Рольова гра як метод підвищення мотивації при вивченні англійської мови
Рольова гра є одним із найбільш цікавих та ефективних методів у навчанні спілкуванню іноземною мовою. Сам термін «рольова гра» вже давно вживається не тільки у контексті викладання мови. Його можна зустріти і в інших сферах діяльності людини, які пов’язані з необхідністю вирішення соціальних проблем через мовну комунікацію.                                              
       Рольова гра заснована на створенні рольових ситуацій, що вимагають досягнення певного рівня мовленнєвої підготовки учнів. Це, перед усім, володіння певним набором мовленнєвих формул, штампів, необхідних для здійснення комунікативних процедур – вміння почати, закінчити бесіду, привітатися, підтримати розмову, перейти на іншу тему.
1.4 Ситуації реального спілкування. (Моделювання ситуацій)
Формування комунікативної компетенції можливе за умови моделювання у навчальному процесі типових ситуацій реального спілкування, які виникають в різних сферах життя і стосуються різних тем. Тобто предметно-змістовий план іншомовного мовлення учнів під час навчання зумовлюється темою, ситуацією і сферою спілкування, які виступають ще одним компонентом змісту навчання. Під темою розуміють відрізок дійсності, яка відбивається у нашій свідомості. В методичному аспекті тема визначається як імовірний згорнутий текст, поданий у вигляді короткої тези і який підлягає розгортанню у процесі говоріння та вилученню інформації і згортанню при читанні і аудіюванні. Такий підхід до розуміння теми визначає її формулювання, яке має бути конкретизованим та особистісно спрямованим, наприклад, “На дні народженні”   “Телефонна розмова” “В магазині” “Зустріч з другом” “Новий учень” “Екскурсія по школі” “У лікаря” та інші. Обговорення будь-якої теми потребує розвинених умінь мовлення.


1.5 Проектна технологія  як засіб розвитку творчої особистості
Невід'ємним у роботі вчителів англійської мови стало застосування і проектної методики, яка сприяє розвитку в учнів ініціативної незалежної уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями, корисних дослідницьких навичок.
Практична мета виконання певної проектної роботи може базуватись на удосконаленні різних умінь та навичок. Деякі роботи вимагають більше практики усного мовлення, інші більше спрямовані на розвиток навичок письма, ще інші вимагають застосування певних артистичних здібностей. Проекти поділяються на :
-         творчий ;                                                                                              
-         інформаційний;
-         дослідницький.
За формою виконання виділяють індивідуальні та колективні проекти.
Як приклад творчих проектів хотілося б привести наступні:
-         виготовлення сімейного дерева (1-6 класи)
-         виготовлення іменних значків, листівок (5 кл. тема «Вечірки і свята»;)
-         виготовлення силуету людини (2 кл тема «Зовнішність людини. Частини тіла»);
-         виготовлення книги рецептів (7 кл. тема «Їжа»);
-         виготовлення паперового одягу (3 кл. тема «Одяг»;) та ін.


Навчити діалогічного чи монологічного мовлення без активно-інноваційних  методів неможливо. Так, крім традиційних «складіть діалог на тему чи задану ситуацію» я практикую таку форму. У групах по чотири-п'ять учнів роз­даю картки з діалогами з пропусками. За­вдання кожної з груп — завершити діалог. Кожна група виконує своє завдання само­стійно, потім розігрують, що в кого вийшло. Подібні діалоги з пропусками можуть склас­ти самі учні для іншої групи.
Застосування інтерактивних методів у навчанні монологічного мовлення також вносить нові інтриги. Наприклад, довге повідомлення з те­ми одного учня можна замінити повідомлен­ням групи учнів (три-чотири учні). Така фор­ма стимулює мислення англійською мовою.
1.6 Робота в групах
Iнтерактивні  методи навчання та особистісно -орієнтований підхід передбача­ють мотивацію досягнення, спрямування до успіху, коли найбажанішим є просування вперед, інтерес до всього нового, стан рухливої гармонії із собою та оточенням. Стис­ло його суть можна викласти такою парадок­сальною, на перший погляд, формулою: «Коли вчителі перестануть учити, тоді учні почнуть учитися». Зубріння, підкріплене нескінченим повторюванням, псує розум тим більше, чим «розумніші» при цьому істини, адже безглузду ідею з голови дитини швидко вивітрить її власний досвід. Процес засвоєн­ня знань            треба організувати таким чином, щоб учень був змушений постійно тренувати не стільки пам'ять, скільки здатність вико­нувати творчі завдання. Усе людське пізнан­ня є безперервним процесом постановки та виконання нових завдань. Дитина, яка са­мостійно розв'язує проблеми, ніколи не за­буде матеріал, що вивчила, та завжди зможе знайти потрібну інформацію.
Дослідження вчених виявили, що групова навчальна діяльність сприяє
підвищенню успішності, згуртова­ності колективу. Групи  можуть формуватися учнями за їх бажанням або створю­ватися за жеребкуванням. Але в будь-якому випадку кількість ді­тей у групі не повинна перевищува­ти 4—5 учнів. На думку Ж. Феррі, робота в малій групі відкриває «ши­роке» поле вільної діяльності, тобто активності, зорієнтованої на інтере­си учня.
На рівні нормативних знань група може одразу після пояснення вико­нувати завдання на опитувальних листах із індивідуальним тестовим завданням — це група зі змінним складом.
Група може бути стабільною протя­гом певного навчального періоду — вивчення теми, розділу, семестру. Але якого б типу не була група уч­нів, їхня робота повинна грунтува­тися на трьох принципах:
одночасна взаємодія;
позитивна взаємозалежність;
індивідуальне оцінювання.
Безсумнівно, вчитель повинен по­стійно контролювати хід роботи в групах, коментувати дії учнів, то­му що вони потребують зворотного зв'язку з його боку.
Як окремі учні в групі, так і в цілому група повинна одержати оцінку своєї роботи за виконання завдання в балах, а також за співпрацю — вер­бальну.
Можливі різні способи індивідуалі­зації оцінювання учасників групо­вої роботи. Наприклад, після завер­шення групової роботи кожен учень виконує індивідуальну контрольну роботу. Оцінки всіх учасників групи сумуються, а сума є загальною оцін­кою роботи групи. У цьому випадку всі знають, який внесок кожного учасника в групі. В іншому випадку вчитель виділяє             в загальній роботі групи окремі завдання, які є індиві­дуальними для учасників групи. Ко­жен учень отримує оцінку за свою частину групової роботи.
Для групової навчальної роботи вчитель готує картки, в які включаються  як питання теорії, так і завдання типу диктантів та вправ.
У картках можуть даватися завдання  на засвоєння теоретичних відомостей .
На своїх уроках я найчастіше використовую завдання типу: “Match” “Translate” “True or false” “Finish the sentences” “Оdd word” “Confusion “Fill in”  та інші.

а)  «Розминка», «Пінг-понг», «Ланцюжок», «Мікрофон»
Розпочинати урок можна так званою розминкою. Це дозволяє перевірити рівень готовності учнів до уроку, коротко повторити попередній матеріал; сконцентрувати увагу, вплинути на самооцінку учнів, задати темп, сприяти формуванню комунікативних умінь.
Розминкою можуть бути найрізноманітніші  ігри типу «Пінг-понг», «Ланцюжок». У пригоді стане невеликий яскравий м’яч, усе, що легко передавати з рук у руки. Ведучий або один із гравців називає певне поняття і передає м’яч іншому,  той відповідає і передає наступному учню. Ланцюжок термінів і понять має охопити якомога більшу кількість учнів.  «Мікрофон» кожному дає можливість висловити свої враження, власну думку.


б) Змагання, конкурс, вікторина
Ці види гри, розкриваючи великі можливості для роботи з групами, підгрупами, парами задо­вольняють емоційні потреби, активізують пам’ять, роблять процес закріплення матеріалу живим і ці­кавим. Виграє та команда, за якою лишилось останнє слово.
в) « Дуель»
Це командна робота з навчальною інформацією. Команди по черзі ставлять одна одній запитання відповідають на них. Оцінюється активність команд, кількість і змістовність запитань та від­повідей.
г)  «Реклама»
Це ігровий прийом, який дозволяє цікаво та оригінально довести, якою важливою є обізнаність з тим чи іншим терміном, показати застосування      
його на практиці. Термін пропонує учитель, а кож­на група готує пантоміму, пісню, інсценівку тощо на зразок сучасних рекламних роликів.
д)«Наосліп»
Вчитель ділить навчальний матеріал на кілька частин, кожному учневі: в кожній групі дається одна або дві частини матеріалу. Кожен учень знайомиться з матеріалом так, щоб мати змогу описати його іншим членам навчальної групи. Члени кожної групи разом вирішують, у якій логіч­ній послідовності можуть об'єднуватися частини матеріалу, які вони мають на руках. Учні можуть описувати свої частини, запитувати інших про їх матеріал, але не ма­ють права чіпати частини інших членів.
 1.7 Асоціація
Може проводитися на будь-якому етапі заняття, але найкраще за все на                                       початковому. Вчитель записує слово-тему  на дошці й запитує: Які асоціації виникають у вас із даним словом?» Учні кажуть свою асоціацію, поясню­ють, чому вони обрали саме це слово, вихо­дять і записують на дошці.
      Для прига­дування відомої лексики, яка стосується пев­ної теми, можна запропонувати учням зро­бити так звану "mind  mар" у себе в зошитах і на дошці, де учні записують і називають ві­домі слова з нової теми. Для пожвавлення такої роботи доцільно організувати роботу в групах та змагання між групами. Це підго­товчий етап з теми. Щоб активізувати мис­лення всього класу (адже суть інтерактивних методів полягає в активізації всієї групи чи класу, у тому, що працюють усі.
 Асоціація має ще й інші назви: «Асоціативний кущ», «Спайдограма» , «Аналогія».

1.8 Презентації як метод підготовки до комунікації
 Ефективність  використання технологій, що готують до комунікаційної діяльності особливо помітна на початковому етапі вивчення іноземної мови.         У початкових класах діти не сприймають довгих пояснень, тому намагаюся будь-яке пояснення проводити у формі бесіди та діалогу. Увагу маленьких школярів також можна привернути  яскравими іграшками, картинками,   наочними предметами, розучуванням пісень за допомогою міміки та жестів і все це розвиває уявну та асоціативну пам'ять дітей.    Вважаю, що комп’ютер на будь-якому уроці допомагає створити високий рівень особистої зацікавленості учнів за допомогою інформації, яка виводиться  на екран.
Залучаю учнів до створення власних презентацій. Самостійна творча робота зі створення комп`ютерних презентацій розширює запас активної лексики професійного спілкування. Учні самостійно вчаться знаходити цікаву інформацію з даної теми, для цього користуються Інтернетом. Це дуже захоплює учнів, адже кожен намагається показати щось нове, цікаве. Найефективнішими з огляду на розвиток навичок мислення, пізнавальної діяльності учнів та навичок до самостійної дослідницької діяльності є засоби, які проектуються та розробляються самими учнями при вивченні навчального матеріалу.

Отже, коли учні починають вивчати іноземну мо­ву, жоден учитель не може пожалітися на відсутність зацікавленості в них предметом. Захоплення навчальним процесом, новизна предмета не залишають дітей байдужими. Завдання вчителя — досягти того, щоб цей інтерес залишався постійним і стійким.
Фактор зацікавленості до навчання має ве­лике значення для успішної реалізації за­вдань, поставлених реформою школи: за­безпечити високий рівень навчання, вихо­вання й розвитку підростаючого покоління.
Проблема підвищення ефективності на­вчання вимагає від учителя нового                                                   підходу до її розв'язання, розробки більш доскона­лих організаційних форм і методичних при­йомів навчання, розвитку вміння учнів пра­цювати самостійно, акцентуючи увагу на активній діяльності.
Працюючи за інтерактивними методиками, учні можуть відчути себе першовідкривача­ми, дослідниками; навчитися працювати в групі, критично мислити, аргументовано висловлювати власну думку, приймати рі­шення, розв'язувати проблемні ситуації, набути елементарних навичок участі в гро­мадському житті.                                                                                                 
                                                         Висновок
         Інтерактивні форми роботи сприяють до­сягненню учнями належного рівня знань, навчаючи толерантності, поваги до осо­бистої думки , виховують почуття справедли­вості.
        Використання зазначених форм роботи зу­мовлює демократизацію навчально-вихов­ного процесу. Завдяки всім цим прийомам і методам учні успішно оволодівають іно­земною мовою.                                        
       Працюючи уже не з одним класним колективом, переконалася, що усі діти різні, кожна дитина – особистість. До кожної дитини потрібно знайти «ключик», щоб допомогти їй розкрити її здібності, вміння, реалізувати своє «Я».  Тільки вдале поєднання різних методів, прийомів, форм  роботи та  сучасної педагогічні технології інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання та виховання дадуть змогу розвивати всебічно розвинених учнів.
      Не все вдається в роботі, але вважаю, якою в майбутньому людиною стане учень, більшою мірою залежить від того, яким був його вчитель. Проте,
«Якщо людина щодня робитиме свою справу, попри все, життя зміниться на краще. А сухе дерево, якщо його поливати щодня, зацвіте»
     Вважаю, мені є чого радіти. Адже мої вихованці  досягли певних результатів у житті: усі навчаються чи закінчили навчальні заклади, багато із них створили власні сім’ї, народили дітей і уже привели їх до нашого новоствореного навчально-виховного комплексу. Шестеро випускників обрали професію учителя, четверо з яких сьогодні уже успішно працюють педагогами. 
       Завершуючи свою розповідь,  хочу згадати слова Гете : "Вчаться у тих, кого люблять".

                                                                                                                    
Література
1.      Коваленко О Формування компетентісного підходу до вивчення іноземних мов. //English № 27-28 (411-412) July 2008. с.5-9
2.     Колосова Ю. Інноваційні технології у початковій школі. //English № 35 (467) September 2009. с.4-5
3.      Пассов Е. И. Урок иностранного языка в средней школе. Игра - дело серьезное. - М.:Просвещение, 1988г. – с.130
4.     Перкас С. В. Ролевые игры на уроке английского языка. //Иностранные языки в школе.- 1999.- № 4. – c.31-36
5.     Рогинська О. Вибираємо гру. Особливості використання комунікативних методик у молодших класах. //Іноземні мови в навчальних закладах № 1 (41) 2010. с.75-81
6.     Чуйко Г.Е. Урок англійської мови та літератури в мультимедійному центрі // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2003. - №1. - С.40.
7. Шевченко Е.Б. Використання інтерактивних технологій для розвитку пізнавального інтересу на уроках англійської мови. //Англійська мова і література. №24 (106) серпень 2005. – с.4-6
8.www.lib.ua-ru.net/inode/p-2/3049.html










Комментариев нет:

Отправить комментарий